Активізація
пізнавальної діяльності та розвиток творчих здібностей учнів на уроках біології
У
час реформування системи шкільної освіти, поширення масової культури в сучасній
практиці інтерес учнів до навчання поступово знижується. Ці явища зумовлені як
загальними соціальними чинниками, так і особливостями сучасного стану освіти,
педагогічної науки в Україні. За таких обставин підвищується актуальність
дослідження проблеми розвитку пізнавальних інтересів школярів. Розв'язуючи дану проблему, кожен вчитель має
ставити собі за мету провести кожний урок так, щоб він сприяв становленню
пізнавальних інтересів учнів, набуттю ними навичок самостійного поповнення
знань. Адже без активної самостійної роботи не можна досягти глибоких і міцних
знань, оволодіти раціональними прийомами навчальної діяльності.
Пізнавальний
інтерес стимулює пізнавальну активність учнів і тим самим спрямовує розвиток
розумової, психічної та соціальної сфери особистості, створює умови для
формування творчої навчальної діяльності учнів. Тому актуальним є дослідження
проблеми розвитку пізнавального інтересу учнів на уроці біології.
Всі
автори надають винятково важливого значення інтересу до пізнання в процесі
шкільного навчання. Аналіз цих досліджень свідчить про необхідність перегляду,
уточнення та розширення наукових уявлень про визначальні фактори успішності
учнів. Виховання активного ставлення до знань, науки взагалі й до навчальної
діяльності, зокрема, неможливе без розвитку допитливості, потягу до знань,
інтересу до пізнання. Суворі, категоричні вимоги, покарання, адміністративні
заходи безсилі, якщо в дитини немає потреби навчатися, якщо пізнавальна
діяльність для неї позбавлена життєвого змісту.
Пізнавальна
активність учнів є показником якості їх навчально-пізнавальної діяльності,
спрямованості учня на ефективне опанування знань та способів діяльності.
1. Пізнавальний інтерес учнів при
вивченні біології та умови його формування. Пошуки шляхів оптимізації пізнавального навчання ведуться
з різних теоретичних позицій. Не дивлячись на різноманітність підходів до
рішення цієї проблеми, мета цих пошуків єдина. Вона пов'язана з розробкою шляхів
активізації пізнавальних можливостей учнів.
Пізнавальний
інтерес – найважливіша якість особи, яка складається в процесі життєдіяльності
людини, формується в соціальних умовах його існування і жодним чином не є
властивим людині від народження.
Особливу
значущість пізнавальний інтерес має в шкільні роки, коли навчання стає
фундаментальною основою життя, коли до системи утворення пізнання дитини,
підлітка, привернуті спеціальні установи і педагогічно підготовлені кадри.
Інтерес
формується і розвивається в діяльності, і вплив на нього надають не окремі
компоненти діяльності, а все її об'єктивно-суб'єктивне єство (характер, процес,
результат). Інтерес – це «сплав» багатьох психічних процесів, що створюють
особливий тонус діяльності, особливі стани особи (радість від процесу навчання,
прагнення заглиблюватися в пізнання предмету, що цікавить, в пізнавальну
діяльність, переживання невдач і вольові прагнення до їх подолання).
Пізнавальний
інтерес виражений в своєму розвитку різними станами. Умовно розрізняють
послідовні стадії його розвитку: цікавість, допитливість, пізнавальний інтерес,
теоретичний інтерес. І хоча ці стадії виділяються чисто умовно, найхарактерніші
їх ознаки є загальновизнаними.
На
стадії цікавості учень задовольняється лише орієнтуванням, пов'язаним з
цікавістю того або іншого предмету, тієї або іншої ситуації. Ця стадія ще не
знаходить справжнє прагнення до пізнання. Проте, цікавість як чинник виявлення
пізнавального інтересу може служити його початковим поштовхом.
Допитливість
характеризується прагненням людини проникнути за межі побаченого. На цій стадії
інтересу виявляються достатньо сильні вирази емоцій здивування, радості
пізнання, задоволеності діяльністю. У виникненні загадок і їх розшифровці і
полягає єство допитливості, як активного бачення світу, яке розвивається не
тільки на уроках, але і в праці, коли людина відчужена від простого виконання і
пасивного запам'ятовування. Пізнавальний інтерес характеризується пізнавальною
активністю, явною виборчою спрямованістю навчальних предметів, цінною
мотивацією, в якій головне місце займають пізнавальні мотиви. Пізнавальний
інтерес сприяє проникненню особи в істотні зв'язки, відносини, закономірності
пізнання. Ця стадія характеризується поступальним рухом пізнавальної діяльності
школяра, пошуком інформації, що його цікавить.
Теоретичний
інтерес пов'язаний як з прагненням до пізнання складних теоретичних питань і
проблем конкретної науки, так і з використанням їх як інструменту пізнання.
В
реальному процесі всі вказані ступені пізнавального інтересу є найскладнішими
поєднаннями і взаємозв'язками. Але буває, що стан зацікавленості, в якому
перебуває учень на уроці під впливом різних ситуацій і обставин (цікавість,
прихильність до вчителя, вдала відповідь, що підняла його престиж в колективі),
може пройти, не вплинувши на розвиток особи.
Як
показують педагогічні дослідження, інтереси школярів характеризуються сильно
вираженим емоційним відношенням до того, що особливо яскраво, ефективно
розкрито в змісті знань. Інтерес до вражаючих фактів, до опису явищ природи,
подій життя, історії, спостереження за допомогою вчителя – народжують інтерес
до предмета. Все це дозволяє говорити про широту інтересів школярів, значною
мірою залежних від обставин навчання, від вчителя.
В
той же час практичні дії з рослинами, тваринами в позаурочний час ще в більшій мірі розширюють інтереси, що
розвивають кругозір, спонукають вдивлятися в причини явищ навколишнього світу.
Збагачення кругозору дітей вносить в їх пізнавальні інтереси зміни.
Школа
не в змозі озброїти молоду людину всіма досягненнями сучасної науки. Масштаб їх
грандіозний, а темпи розвитку наукових знань – великі. Тому головне соціальне
завдання сучасного навчання не тільки дати освіту, але і навчити молоду особу
самостійного придбання знань, постійного прагнення заглиблюватися в область
пізнання, формувати стійкі пізнавальні мотиви навчання, основним з яких є
пізнавальний інтерес.
Спираючись
на величезний досвід минулого, на дослідження і практику сучасного досвіду,
можна говорити про умови, дотримання яких сприяє формуванню, розвитку і
зміцненню пізнавального інтересу школярів.
По-перше,
це максимальна опора на активну розумову діяльність учнів. Головним ґрунтом для
розвитку пізнавальних сил і можливостей школярів є ситуації вирішення
пізнавальних задач, ситуації активного пошуку, припущень, роздуму, ситуації
розумової напруги, ситуації суперечності думок, зіткнень різних позицій, в яких
необхідно розібратися самому, ухвалити рішення, обрати певну точку зору.
Друга
умова, що забезпечує формування пізнавальних інтересів полягає в тому, щоб
вести навчальний процес на оптимальному рівні розвитку учнів.
Емоційна
атмосфера навчання, позитивний емоційний тонус навчального процесу – це третя
важлива умова. Створення сприятливої емоційної атмосфери пізнавальної
діяльності учнів – найважливіша умова формування пізнавального інтересу і
розвитку особистості учня в навчальному процесі.
З
неї витікає і четверта важлива умова, що забезпечує сприятливий вплив на
інтерес і на особу в цілому – сприятливе спілкування в навчальному процесі.
Саме завдяки відносинам, які складаються в навчальному процесі і в спілкуванні,
і може бути створена сприятлива атмосфера для формування пізнавальних інтересів
і особистості учня.
2. Проблема формування пізнавальних
інтересів учнів у практиці школи. Під час вивчення біології інколи виникає проблема
нерозуміння учнями викладеного матеріалу через перевантаження підручника
науковими термінами. Через це учні не можуть побудувати логічної відповіді, а
працюють за принципом заучування. Сприйнятий учнем навчальний матеріал повинен
бути осмислений відповідно до знань цього учня. Осмислення є центральною ланкою
в процесі засвоєння знань і відбувається не окремо від сприйняття, а разом з
ним.
Навчання і виховання, які не враховують передусім
розвитку дитини, втрачають своє значення. Відтворення матеріалу без збудження
думки, без виховання прагнення до глибин і вершин відіграє у формуванні дитини
роль більше негативну, ніж позитивну, привчаючи учня до автоматизму в
поглядах і вчинках , до неможливості
мати власну думку, до страху критики тощо.
Сучасна психологія і педагогіка доводять, що в
процесі навчання учень не просто сприймає, усвідомлює, запам’ятовує, а й
виконує складну систему розумових дій, спрямованих на засвоєння знань.
Завдяки цій розумовій діяльності знання стають
його надбанням. Початковим етапом засвоєння знань є сприйняття. На перший
погляд здається, що на уроці активним є лише вчитель, а учні повинні його
слухати, спостерігати. Насправді це не так. Уже на цьому етапі оволодіння
знаннями важлива активна діяльність школярів. Проте вона не з’являється сама по
собі. Її повинен створити вчитель. Теорія і практика пропонують цілу систему
шляхів активізації сприйняття учнями навчального матеріалу.
Якість сприйняття підвищується, якщо діти
підготовлені до засвоєння нового матеріалу шляхом постановки перед ними
пізнавальних і практичних завдань: “навчитися виділяти головне з прочитаного
тексту”, “навчитися пояснювати будову органа у зв’язку з його функцією”.
Пізнавальна активність учнів підвищується, якщо
вчителю вдається створити так звану проблемну ситуацію на початку вивчення
нового матеріалу, тобто викликати в учнів запитання: чому відбувається таке
явище? Як можна пояснити цей факт? За таких умов учні протягом уроку, слухаючи
пояснення вчителя, активно шукатимуть відповідь на запитання.
Проблемні ситуації особливо часто виникають під
час проведення експериментів, спостережень, виконання різноманітних практичних
завдань.
Важливим шляхом активізації сприйняття є
використання попереднього досвіду учнів: їхні власні спостереження, участь у
різних видах роботи, почута розповідь старших людей, батьків.
Дуже важливо з перших кроків навчати дітей
спостерігати різні явища таким чином, щоб їхній досвід не був стихійним,
випадковим, а складався під впливом учителя.
Складання кросвордів, ребусів, розгадування
загадок використовують для встановлення взаємозв'язку, взаємопідпорядкування,
внутрішньої закономірності об'єктів, що вивчаються. Працюючи з біологічними диктантами прослідковуємо
логічний виклад термінів, учні можуть самостійно пояснити зміст кожного поняття
і встановити взаємозв’язки між компонентами. Заповнення таблиці дозволяє
систематизувати, узагальнити й поглибити знання учнів. Цей метод можна
використовувати на будь-якому етапі уроку, у тому числі для отримання
зворотного зв'язку під час вивчення нового матеріалу.
Гарні результати приносить складання порівняльних
таблиць, особливо цьому сприяє матеріал біології 6 класу, де можна порівняти
родини рослин, розглянути їх спільні та відмінні риси; в учнів виробляються
здібності до складання порівняльної характеристики, до вміння скласти висновки
з поставленого завдання.
Проведення вікторин спонукає учнів до роботи з
додатковими інформаційними джерелами, виникає бажання позмагатись і стати
переможцем.
У процесі навчання учні під керівництвом учителя
здобувають нові для них знання. Щоб викликати в учнів пізнавальний інтерес до
нового навчального матеріалу, потрібно використовувати різноманітні методичні
прийоми: створення проблемної ситуації, прийом новизни, значущості,
динамічності, дослідницький прийом та інше. Усі вони збуджують допитливість,
пізнавальний інтерес і можуть бути використані на всіх етапах вивчення
навчального матеріалу. Залучення школярів до різноманітних форм роботи при
вивченні теми, це дозволяє розширити їх
можливості і сприяє правильному визначенню власних знань, умінь і здібностей.
Важливо навчити дітей пишатися своїми здібностями, виховувати вміння
висловлювати власні думки, тримати чітку позицію щодо особистих переконань – і
це зробить навчання продуктивнішим.
3. Приклади завдань для активізації пізнавального
інтересу учнів на уроках біології в школі. Завдань для активізації пізнавального інтересу учнів на
уроках біології в школі включають завдання та вправи, основним призначенням
яких є навчити учнів систематизувати, узагальнювати матеріал і виділяти головне
з великого обсягу матеріалу, сприяти розвитку логічного та критичного мислення;
застосовуючи різні цікаві форми роботи, досягти якісного засвоєння знань.
Надалі наведені приклади таких завдань та вправ.
1. Постановка і вирішення проблемних питань
Завдання полягає у тому, щоб заперечити
або довести всім відомі ознаки отруйності грибів.
Кожне
речення доцільно почати словами: «Чи правда, що….»
1.
“Личинки комах і равлики не їдять отруйних грибів”. Пояснення: личинки їдять,
як їстівні, такі отруйні гриби.
2.
“Якщо у каструлі є отруйний гриб, срібна ложка або монета, опущена у відвар,
почорніє”. Пояснення: потемніння срібла залежить від наявності амінокислот, що
містять сірку, внаслідок чого утворюється сірчане срібло чорного кольору. Такі
амінокислоти є і в їстівних, і в отруйних грибах.
3.
“Якщо голівка цибулі або часнику змінить колір під час приготування грибів,
серед них є отруйний".Пояснення: потемніння цибулі чи часнику можуть
викликати як отруйний, так і їстівний гриби, залежно від наявності у них ферменту
тирозиназу.
4.
"Отруйні гриби викликають скисання молока".Пояснення: молоко скисає
під впливом ферментів типу пепсину1 і органічних кислот, які можуть міститися
як у їстівних, так і в отруйних грибах.
5.
"Отруйні гриби обов'язково мають неприємний запах, а їстівні
–приємний".Пояснення: запах смертельно отруйного гриба – блідої поганки не
відрізняється від запаху печериці.
6.
"Усі гриби молодими їстівні".
Пояснення: бліда поганка однаково отруйна як молодою, так і старою.
2. Біологічні диктанти
1.
Біологічний диктант.
Вегетативне
тіло гриба називається ... . Грибниця складається з ... . Гіфи нижчих грибів
... , а вищих ... . Гриби всмоктують воду з розчиненими.....За способом
живлення гриби поділяються на ... і....
2.
Доповнити речення:
- гриби, які утворюють
плісняву на поверхні харчових продуктів, шкіри, паперу, органічних рештках
називають …………
- аспергил та пеніцил
відносять до …………….
- мукор – це ………
- грибниця у нижчих грибів
……………..
- до нижчих грибів належать
………………
3.
Біологічний диктант.
За
низкою ознак гриби подібні до………. . Тип
живлення - …… . Деякі гриби живуть з
водоростями у … . А співжиття грибів із коренями вищих рослин утворює ….. .
Багатоклітинний гриб складається з ….. і
…… . Безбарвні розгалужені нитка
називаються ….. . Розмножуються гриби ……… способом за допомогою ….. .
4. Доповни речення:
-цвілеві гриби поселяються
на ………
- представником одноклітинних грибів є ……………
- спори мукора дозрівають у ………..
- одноклітинні гриби, які відносяться до вищих грибів, це
-………….
- спосіб розмноження дріжджів, це -…………. 3. Гра «Лови помилку»
Вкажіть на правильне твердження «так» чи
«ні»
1.
Всі гриби, рослини і тварини — багатоклітинні організми.
2.
Серед грибів, рослин і тварин є одноклітинні і багатоклітинні організми.
3.
Гриби — це рослини.
4.
Гриби і рослини належать до різних царств природи.
5.
Усі гриби утворюють плодове тіло.
6.
За способом живлення гриби є автотрофами.
7.
Особливістю грибів є відсутність у їхньому тілі пластид.
8.
В тілі грибів є пластиди.
9.
За способом живлення гриби є гетеротрофами.
10.
Клітини грибів оточені клітинною стінкою, основою якої зазвичай є хітин —
речовина, властива комахам.
11.
Клітини грибів оточені клітинною стінкою, основою якої зазвичай є хітин —
речовина, властива рослинам.
12.
Гриби ростуть упродовж усього життя.
13.
Гриби ростуть до певного віку, як тварини.
14.
До сапротрофів належать гриби, що живуть за рахунок відмерлих
організмів.
15.
Гриби-паразити живуть на поверхні або всередині живих тканин рослин і тварин.
16.
Гриби-паразити вступають у симбіоз (співжиття) з водоростями і навіть вищими
рослинами.
5.
«Вірю – не вірю»
1.
Гриби – представники царства Рослини.
2.
Гриби є одноклітинні та багатоклітинні.
3.
У клітинах грибів міститься хлорофіл.
4.
У грибів є корінь.
5.
Вегетативне тіло грибів називають грибницею.
6.
Грибами можна отруїтися.
7.
Мухомор – їстівний гриб.
8.
Підберезник і маслюк – їстівні гриби.
9.
Дріжджі – це багатоклітинні гриби.
10.
Плодове тіло грибів утворене ніжкою і шапкою.
11.
З грибів отримують антибіотики.
6.
«Третій зайвий»
А)маслюк,
лисичка, мухомор;
Б)чортів
гриб, опеньок, боровик;
В)
печериця, бліда поганка, підберезовик;
Г)
дощовик несправжній, березовик, сироїжка.
7.
Визначте систематичне положення:
а)
білого гриба: царство ... , відділ ... , клас ... , вид ...;
б)
хлібних дріжджів: царство ... , відділ ... , клас ... , вид ... .
4. Вікторини
8.
Вікторина “Чи знаєте
ви гриби?” (6 кл.)
1. Під осикою гриб. Шапочка у нього
оранжево-червона, дуже схожа на опале листя осики. Здогадалися, що це за гриб?
Якщо ні – розріжтеножем шапочку, чи ніжку гриба. М’якуш гриба – білий і враз
починає синіти, і чим далі – тим більше.
(Красноголовець)
2.
Згадай, у яких грибів шапочки різного кольору, але всі вони носять
одне
ім’я. (Сироїжки)
3.
Трухлявий пеньок допоможе вам правильно знайти дорогу до цих грибів. Які ж гриби ростуть на пеньках і
руйнують їх?
(Опеньки)
4.
В листяних лісах їх не знайдеш. Вони ростуть в ялинових, а частіше в соснових
лісах. Та не по одному, а цілим сімейством. В хорошу погоду цей гриб сухий,
шапочка шовковиста, блискуча. Шкірка на шапочці легко відділяється і шапочку
можна обчистити, як яйце. А в дощову погоду шапочка гриба стає слизькою,
маслянистою. Тому цей гриб називається...?
(Маслюк)
5.
Його добре видно здалеку. На високій білій ніжці, в червоній шапочці, покритій
білими краплинками. Але якщо гриб не ховається під деревом, а сам запрошує
грибника, то тут щось не те. Напевно, це отруйний гриб. Але топтати його не
потрібно. Хай собі росте, а як постаріє, краї шапочки загнуться доверху і він
перетвориться в блюдце на ніжці. Пройде дощ і у блюдечко потрапить вода. Але це
вже буде не проста вода, а отрута. Якщо муха захоче напитися води, вона гине не
встигнувши злетіти. Тому гриб назвали...?
(Мухомор)
6.
Ім’я для нього не дуже підходить. Якщо гриб росте під сосною, шапочка його має
колір соснової кори. А під ялиною росте гриб з шапочкою зовсім іншого кольору –
зеленувато-синього. Якщо невпевнений – обріж ножем оранжеву ніжку. На зрізі
виступить краплинка оранжевого соку. Спробуй язиком на смак, і відчуєш присмак
смоли. Що це за гриб?
(Рижик)
7.
А оцей навіть на гриб не схожий. Все у нього не так. По-перше, з’являється
раніше інших, тільки сніг зійде. По-друге, у грибів добре видно шапочки і
ніжки, а у нього все зрослось, не розумієш, де що. І все-таки це - перший їстівний гриб, що виріс цього року.
А тому, що він такий смішний і зморщений, його назвали...?
(Зморшок)
9.
Вікторина «Цікаве про гриби»
1. Є шапка, але без голови,
є нога, але без черевика. (Гриб)
2.Як
називається наука про гриби? (Мікологія)
3.
Яка кількість видів грибів є на всій земній кулі? (Понад 100 тисяч видів)
4.
Скільки видів грибів занесено до Червоної книги України? (15 видів грибів.
Білий гриб, опеньок осінній, шампіньйон і т. д.)
5.
Назвіть отруйні гриби. (Жовчний гриб, сатанинський, несправжній опеньок,
мухомор, бліда поганка)
6.
Індіанці Північної Америки назвали цей гриб «чаша смерті», отрута його сильніша
від отрути гюрзи або кобри. Назвіть цей найотруйніший на землі гриб? (Бліда
поганка)
7.
Назвіть їстівний гриб із родини мухоморів. (Мухомор Цезаря, у Фінляндії штучно
розводять)
8.
Яка користь від червоних капелюшків мухоморів? (Від них гинуть мухи, лікуються
лосі. Люди розтирають суглоби в разі ревматизму, застосовують від кашлю й
паралічу, виробляють ліки від ангіни, затримують розвиток ракових клітин)
9.
Що це за гриби, що не згнивають, а лише засихають у суху погоду, а після дощу
знову оживають? (Лугові опеньки)
10.
Скільки видів грибів поширено на території України? (Понад 80 видів)
11.
Яка кількість видів отруйних грибів трапляється в Україні? (Понад 20 видів)
12.
Золоте правило грибника. («Ніколи не збирайте сумнівних грибів»)
13.
Які гриби називають найбільш хоробрими? (Ростуть вони в листопаді-грудні, схожі
на опеньки — зимовий гриб, або флам-муліна бархатиста)
14.
Гриби-паразити, що руйнують деревину дерев. (Трутовики)
15.
Найсмачніший і найдорожчий гриб у світі? (Підземний гриб трюфель)
16.
Як виявити отруйні гриби? (Цибулина стає чорною, у посудині, де вариться
отруйний гриб, ложка темніє, зріз неїстівного гриба темніє від солі
17.
Назвіть умовно їстівні гриби. (Сироїжки, свинушки, зморшки)
18.
Які гриби змушуть тісто сходити? {Дріжджі)
19.
Мікроскопічний гриб, що руйнує життя мільйонів людей. (Пеніцил)
20.
Які гриби паразитують на зернових культурах? (Сажкові, іржасті, ріжки)
21.
Що це за гриб: прямий як свічка, на стрункій білосніжній ніжці, за кілька годин
виростає 0,5 м
заввишки, має жовтогарячу шапку та ажурний білий серпанок, гриб світиться та
має сильний і вразливий запах падлини, зникає наступного дня. (Дама під
серпанком, або дзвониковий диктіофор)
22.
Відомо, що гриби перебувають у симбіозі з деревами. Наведіть приклади грибів,
названих за іменами дерев. (Піддубник, підберезник, підосичник, сосновий рижик)
23.
Яким грибам дали назву за забарвленням? (Краснушка, білянка, зеленушка,
чорнушка)
24.
Що таке «відьомські кільця»? (Грибниця в ґрунті розростається по колу,
відмираючи в середині, а по краях виростають гриби)
25.
Які гриби пробуджуються рано навесні, є грибами-підсніжниками. (Сморж, зморшок
звичайний, зморжкова шапочка)
10.
Гра “Грибна мозаїка”
1.
Які сигнали живої природи є індикаторами появи грибів?
2.
Чому гриби в народі називають лісовими овочами, лісовим хлібом?
3.
Який гриб використовують для боротьби з алкоголізмом?
4.
Який гриб дістав назву – Попелюшка науки?
5.
Який гриб вважається справжньою с/г культурою?
6.
Чому гриб назвали білим?
7.
Який гриб називають ведмежатник, коров’як, глухар?
8.
Що вам відомо про “двійника” білого
гриба?
9.
Чи існує надійний спосіб визначення їстівних і отруйних грибів?
10.
Чому старі і гниючі гриби не можна вживати в їжу?
11.
Одне з правил, якого треба дотримуватися, збираючи гриби: знати якнайбільше про
ці рослини. Доповніть це правило.
12.
Пояснити суть наведених прислів’їв:
-
Пізній грибок, пізній сніжок.
-
Хто любить землі вклонитися – без нагороди не залишиться.
-
На те і хміль, щоб на дубок витися, на те й дубовик, щоб в дубах заблудитися.
11.
Знайди
назви грибів , заховані в квадраті
А
|
Б
|
І
|
Л
|
И
|
Й
|
С
|
О
|
П
|
Е
|
Н
|
Ь
|
К
|
И
|
М
|
У
|
Х
|
О
|
М
|
О
|
Р
|
А
|
І
|
П
|
Я
|
Ц
|
И
|
О
|
С
|
Д
|
О
|
С
|
И
|
Р
|
Ї
|
Л
|
К
|
И
|
Н
|
Ч
|
Е
|
Ж
|
Ю
|
К
|
И
|
П
|
Е
|
Ч
|
К
|
Л
|
И
|
С
|
И
|
Ч
|
К
|
И
|
5. Кросворди
1.
Впишіть
якомога більше грибів, назва яких закінчується на К і на А
1.
|
К
|
||||||||||
2.
|
К
|
||||||||||
3.
|
К
|
||||||||||
4.
|
К
|
||||||||||
5.
|
К
|
||||||||||
6.
|
К
|
||||||||||
7.
|
К
|
||||||||||
8.
|
К
|
||||||||||
9.
|
К
|
||||||||||
10.
|
К
|
Відповіді: боровик,березовик, гнойовик,
дощовик, козляк, маслюк, моховик, опеньок, осиковик, підберезовик.
2.
Кросворд
Які гриби живляться
відмерлими рештками? (Сапротрофи.)
Назвіть орган спороутворення
у нижчих грибів. (Спорангій.)
Назвіть один із відділів
царства Гриби. (Слизовики.)
Назвіть один із способів
розмноження грибів. (Статевий.)
Як називається спеціальна
клітина для нестатевого способу розмноження? (Спора.)
С
|
|||||||||
С
|
|||||||||
С
|
|||||||||
С
|
|||||||||
С
|
3.
Кросворд
Спора
статевого розмноження, що утворюється в спеціальних сумках. (Аскоспора.)
Назвіть
орган спороутворення у нижчих грибів. (Спорангій.)
Як
називається наука про гриби? (Мікологія.)
Який термін
співжиття грибів з коренями рослин? (Мікориза.)
Яку назву
має тіло слизовиків? (Плазмодій.)
С
|
|||||||||||
П
|
|||||||||||
О
|
|||||||||||
Р
|
|||||||||||
А
|
ВИСНОВКИ
Формування
і розвиток пізнавальних інтересів частина широкої проблеми виховання
всесторонньо розвинутої особи.
В
реальному процесі навчання вчителю доводиться мати справу з тим, щоб постійно
навчати учнів множині умінь і навиків, в постійному ускладненні учбової праці,
в оволодінні все більш складними і досконалішими уміннями, що дозволяють
вирішувати більш важкі задачі пізнання, полягає суть розвиваючого навчання, яке
неухильно зміцнює пізнавальні сили, інтерес і прагнення школяра.
Все
це показує, що практичні працівники шкіл потребують не тільки більш глибокого
осмислення теоретичного єства і методики проблемного навчання, але і дієвої
методичній допомоги, яка пов'язана з його застосуванням в процесі учбових
занять. Цікавість і яскравість викладу повинні бути не самоціллю, а цілком
підлеглими збудженню розумової активності учнів.
Постановка
на уроці перед учнями проблемних питань, самостійне рішення пізнавальних задач,
формування у школярів уміння доводити і обґрунтовувати свої думки все це сприяє
активізації розумової, дослідницької діяльності, що обумовлює розвиток
пізнавального інтересу до біології.
1.
Тільки стимулюючи пізнавальну діяльність самих учнів і підвищуючи їх власні
зусилля в оволодінні знаннями на всіх етапах навчання, можна досягти розвитку
пізнавального інтересу до біології;
2.
В навчанні треба активно працювати над розвитком всіх школярів, як сильних по
успішності, так і слабких;
3.
Використовування розглянутих прийомів в навчальному процесі сприяє розвитку
пізнавального інтересу, поглибленню знань учнів по курсу біологія;
4.
Педагогічна теорія набуває дієву силу тільки тоді, коли вона утілюється в
методичну майстерність вчителя і стимулює цю майстерність. Тому система
методичних засобів і прийомів активізації пізнавальної активності школярів
потребує практичного освоєння кожним вчителем.
Подібний
підхід до викладання нового матеріалу укріплює у учнів інтерес до навчання,
підвищує допитливість і допитливість в осмисленні питань, що вивчаються. На
уроці створюється своєрідна психологічна «ситуація очікування» (установка),
коли учні позитивно настроюють себе на сприйняття нових знань і прагнуть
глибокого засвоєння матеріалу, що вивчається.
Немає коментарів:
Дописати коментар